Тетяна Фісунова займається організацією, кураторством та проведенням освітніх програм, інтенсивів, тренінгів та майстер-класів як для дітей, так і для дорослих.
Викладач дитячої театральної студії «Чорний Квадратик», автор курсів для дітей «Ляльковий театр», «Сторітеллінг для дітей», в розробці курс для дітей «Короткий мерт». Досвід роботи з дітьми більше 10 років.

Після закінчення школи мріяла бути дизайнером або актрисою, але вступила до педагогічного. На сьогодні у Тетяни власний невеликий бізнес по дизайну текстилю, гра в театрі і улюблена робота з дітьми. І це тому, що Тетяна знає все про мотиваційні інструменти і їх застосування. А також про те, як цьому навчити навіть найменших.

Ось що розповідає Тетяна про себе: 

«… Не дивлячись на різноманіття моєї діяльності, улюбленим і головним заняттям для мене залишається робота з дітьми. Особливо мені подобається працювати з дітьми 5-7 років. Саме в цьому віці у дитини відбувається перехід від імпульсивної, ситуативної поведінки до поведінки, яка базується на правилах і нормах. Діти активно вчаться вибудовувати свої відносини з однолітками. Потрапляючи в аудиторію на початку навчального року, вони розсипаються, як намистинки. Але під чуйним, плавним і системним впливом педагога, від заняття до заняття, ці намистинки стають впевненою і злагодженою командою.

Так само в цьому віці, наприклад, активно розширюється загальний кругозір дітей. Їх інтереси поступово виходять за рамки найближчого оточення і сім’ї. Дітей приваблює широкий соціальний і природний світ, незвичайні події та факти. Дитина намагається самостійно осмислити і пояснити отриману інформацію. Це прекрасний період, щоб в цікавій ігровій формі ввести дитину в світ бізнесу, сформувати, наприклад, знання про бартер, цінності продукту, виникнення перших монет і купюр, прищепити правильне ставлення до грошей.

Люблю спостерігати, як під моїм керівництвом маленькі учні долучаються до ігрових бізнес-процесів, самостійно ставлять пізнавальні завдання, висувають припущення щодо їх вирішення, використовують різні способи «перевірю!», самостійно роблять маленькі «відкриття».
І на кінець навчального року, з розчуленням згадуючи, якими вони були спочатку, я дивлюся на них вже як на маленьких і впевнених бізнесменів!»