Similis simili gaudet. Подібне притягує подібне. За майже 8 років, які існує MBA Kids International, шляхи нашої школи сотні разів перетиналися з дивовижними людьми – з дітьми та дорослими, їхніми батьками. І в певний момент стало зрозуміло: це неспроста. Час встановити, що саме нас об’єднує.

В проекті #BizTalk Микола Дориченко, СЕО MBA Kids International, зустрічається з батьками наших учнів та випускників – підприємцями за покликанням та родом діяльності, аби поспілкуватися з ними про сенси, про покликання, про вектори та задуми.

Перша розмова – зі Світланою Порох, співзасновницею та генеральною директоркою центру офтальмології та оптометрії  ZORKO (м. Київ, Україна).

Світлано, розкажи про себе і свій бекграунд: чому медична сфера, чому офтальмологія, чому саме діагностичний напрямок?

Насправді дуже цікавий шлях. Я – дитина, вихована медициною – мої батьки лікарі. Тому в дитячому садочку на питання «Ким ти будеш?» у мене була одна-єдина відповідь – лікарем. В 9-му  класі спробувала вступити в економічний ліцей, але спроба виявилася невдалою. Замислювалася над журналістикою, але врешті-решт закінчила медичний.

Офтальмологом стала випадково – це було не моє рішення, а мами, яка мені заборонила йти в неврологію – ба це ж не жіноча спеціальність.

Після навчання в інтернатурі я потрапила – на початку 2000-х – в оптометрію і вона мене дійсно зацікавила. Втім, через деякий час занудьгувала і звернула увагу на інший напрямок роботи – почала аналізувати продажі, порівнювати цифри… І вирішила, що лікарем мені бути більше не цікаво – час звільнятися. Тут мені і запропонували перекваліфікуватися на менеджера з продажів в «Люксоптиці».

Через декілька років зрозуміла, що мені не вистачає певних знань, закінчила економіку підприємства в університеті ім. Гетьмана і Києво-Могилянську бізнес-школу – і обійняла позицію заступника генерального директора з напрямку операційний менеджмент, на якій пропрацювала до кінця 2016 – довгий період професійного зростання. Полишила «Люксоптику», бо стало вже не цікаво і я зрозуміла, що моє бачення роботи і розвитку компанії не збігається з баченням власників. І я вирішила не підлаштовуватися.

Наступний етап теж не менш цікавий, бо я певний час пропрацювала в стоматологічній сфері, у Заблоцького. Найбільш геніального маркетолога для своєї компанії я не бачила! Натура авторитарна, але для власника компанії на певному етапі це, мабуть, доречно, бо будь-яка компанія – це певне відображення її власника, його цінностей, вподобань, настроїв.

Не менш корисний досвід, який зараз мені у нагоді, був отриманий під час запуску мережі столичних клінік R+ – шалений темп, але фінальний продукт всіх по-хорошому здивував, а також впродовж консультування на етапі запуску офтальмологічної клініки в Одесі.

І в той момент я замислилася над створенням власного проєкту. Я прагнула мережевої історії, ми почали спілкуватися з потенційними інвесторами, але в останній момент угода не сталася. І ми з партнерами вирішили рухатися самостійно. Почали з одного центру з подальшою перспективою залучити інвестиції, коли проєкт продемонструє результати. Це сталося в червні 2020 року. І вже 21 вересня двері діагностичної клініки «ZORKO офтальмологія оптометрія» відкрилися для пацієнтів. До речі, цікава історія про назву. Моє дівоче прізвище Зоренко. В дитинстві мене кликали Зорька. Я згадала про це і мені спала на думку назва – «Зоренко і компанія» – «Зорко».

Чому саме цей бізнес? Чому не хірургія чи не мережа оптик?

Точно не тому, що я знаю як це робити (сміється). За свій багатогранний досвід роботи у сфері офтальмології я зрозуміла, що відношення до цього аспекту здоров’я досить однобічне – або продають окуляри, або роблять операції. Такий важливий етап, як профілактика проблематики, просто відсутній – бо в цьому бізнесі відсутні великі гроші. І люди так само ставляться до проблеми.

«Якщо я бачу, то навіщо хвилюватися? Та ж певні захворювання, наприклад, глаукома, прогресують без болю, просто в один момент людина перестає бачити – і зробити вже нічого неможливо».

Тому ми й вирішили створити клініку, яка буде профілактичною, в якій своєчасно діагностуватимуть проблему, вчасно проводити консервативну терапію  і максимально втримаються від радикальних дій. Колись цим мали займатися офтальмологи в поліклініках, але зараз подібний перелік послуг фактично відсутній.

«Ми ж виявляємо зони ризику, і якщо хірургічне втручання дійсне необхідне – рекомендуємо конкретного фахівця, який спеціалізується на певному профілі хірургії. І, що важливо, потім наглядаємо цих пацієнтів і надалі».

Якщо у хірургічних клінік клієнт «одноразовий», то це зовсім не резонує з нашим підходом. Ми вибудовуємо відносини з клієнтами. І тоді є висока ймовірність, що клієнт повертатиметься до тебе знову і знову. У  мене не одноденний бізнес – це тривала у часі історія. 

«Власний офтальмолог у людини має бути так само як терапевт і стоматолог. Дуже важко оцінити важливість зору, коли він у тебе є – ти розумієш це лише, коли втрачаєш зір».

Діагностика в наш час вкрай важлива для дітей! Більше ніж половина наших відвідувачів – це саме малеча. І хочу зазначити батькам, що сучасні діти – по всьому світу – страждають від міопії (короткозорості). Гаджети, комп’ютери, онлайн-уроки – згідно з галузевими дослідженнями, до 2030 року понад 50 млн дітей буде з міопією. Це справжня епідемія. І задача наразі – не допустити прогресування міопії у дітей, бо вона провокує ряд інших захворювань.

По-друге, діти не можуть поскаржитися, що погано бачать. У них немає з чим порівнювати! І для батьків іноді відкриття, що у дитини є проблеми з зором. Іноді завдяки правильно підібраним окулярам діти починають краще навчатися! Красномовний  приклад з моїм власним сином: я й гадки не мала, що у нього гіперметропія слабкого ступеня, гіперметропічний астигматизм обох очей (і це у нього мама – офтальмолог, уявляєш?!), аж поки подруга випадково не зробила дослідження… І як тільки він одягнув окуляри – він почав акуратно писати!

Резюмуючи, зазначу: ми ніколи не одягатимемо окуляри тим, кому вони не потрібні, але будемо наполягати, що окуляри треба носити завжди, якщо на цьому наполягає лікар!

Але ж ти зазначила, що діагностика – це не бізнес «великих грошей»…

«Мій постулат – якщо ти не можеш перемогти революцію, її треба очолити».

Ще раз зазначу – зір – це вкрай важливий аспект здоров’я, та що там – життя! Тому своєю місією я вважаю змінювати відношення суспільства до цього питання.

Ти правильно зазначив: є продаж окулярів, є операції, а ми – посередині. В чому саме бізнес? Чому ми краще оптики? Бо сьогодні в оптиках відсутні лікарі – є оптометристи, але рівень їх кваліфікації ще на досить низькому рівні. По-друге, оптика надає дуже невеликий перелік досліджень без урахування більш глибших моментів: часто густо не робляться дослідження структур ока за допомогою спеціального приладу щілинної лампи, не вимірюється внутрішньоочний тиск, не оглядається очне дно і, тим паче не виконується ОСТ (дослідження сітківки для виявлення змін у структурі тканини). Весь огляд в оптиках зазвичай закінчується вимірюванням гостроти зору та підбором окулярів, бо все інше не враховано в бізнес-моделі. Тобто: є скарги на зір – підібрали окуляри – до побачення. А буває й так, що підібрати окуляри не вдається, і тоді людина звертається до хірурга… Ми ж детально вивчаємо, в чому причина. Це і є профіль офтальмолога – комплексне дослідження. Далі ми вже визначаємо разом з людиною який спосіб корекції зору обрати і запропонуємо найкраще рішення.

Якими принципами ти керуєшся у бізнесі, у житті?

«Важко розділяти роботу і життя. Можливо, це все з дитинства, коли я бачила, як моя мама – педіатр – вночі збиралася і їхала до хворої дитини. І так само живу нині і я – не можуть бути окремі принципи для життя і окремі – для роботи».

Тому, по-перше, це постійний розвиток, рух – у знаннях, у нових враженнях, досвіді. Відсутність руху вперед – це рух назад.

По-друге, не має значення, скільки розумних слів ти прочитав доти, доки ти не став їх втілювати в житті. Я навіть зробила тату, щоб пам’ятати про це. Менше слів – більше дій.

По-третє, до чого я дійшла вже з віком, – варто бути відкритим. Бо інакше ти ніяким чином не зможеш впливати на навколишній світ. Це важко, бо тебе завжди хтось або щось може болюче вразити… Втім, аналізуючи минуле, я розумію, що в ті епізоди, коли я була відкрита до іншої думки, погляду, – моє життя змінювалося на краще.

Чи пам’ятаєш, як перетнулися твої з MBA Kids International шляхи?

Маю двох синів з віковою різницею в 4 роки. І вони дуже різні! Старший завжди був цілеспрямованим, завжди знав, чого хотів. І моєю задачею було допомогти, якщо треба, і не втручатися, коли не потрібно. А молодший геть інший… Коли Віті було років 9, я зрозуміла, що школа надає йому необхідний мінімум знань, якого для життя недостатньо. Два роки він відвідував курси вихідного дня у приватній школі, і я так звикла, що на вихідних син чимось займався…

Не згадаю, як натрапила на MBA Kids International, але ваш вектор мені сподобався! Зазначу, що мені важливо, щоб діти розуміли, навіщо їм та чи інша активність. Тому я Віті ЗАПРОПОНУВАЛА навчання у вашій школі, але він відмовився. На той момент йому було 14 років – вік, як розумієш, специфічний (сміється). Тиждень у нас тривали перемовини, та все марно – не хочу і крапка. І тоді, мабуть, був єдиний раз, коли я ввімкнула авторитарність: кажу, роби, що хочеш, живи, як хочеш – я більше не вертатимусь до цього питання. Ввечері того ж дня син погодився спробувати. І вступив на Річне навчання. Але тільки згодом, через роки признався мені, що час навчання в MBA Kids International – це був його супер-досвід.

Йому було дійсно цікаво – жодного примусу! Конкретно для Віті важливими були сторонні орієнтири, люди, які б його спрямовували в правильному напрямку. Закордонні стаді-тури суттєво розширили його світогляд: це супер, коли діти з натхненням щось розповідають, і ти з ними на одній хвилі, і вам є, про що спілкуватися – для мене як для мами це найліпший ефект!

Загартувалася дисципліна: витрачати вихідний, щоб навчатися – це певна робота над собою.

Цілеспрямованість, бо були завдання, які потребували певного набору додаткових дій.

Вміння працювати в команді.

Мега-важливим я вважаю формування спільноти, комунікативні навички. Вітя знайшов в MBA Kids International друзів (хоча важко сходився з новими) – і вони спілкуються й досі. Оточення на нас впливає. І оточення таких самих дітей, які в своєму житті вже чогось прагнуть, хочуть чогось конкретного – це важливо.

Все перераховане не завжди здатні забезпечити батьки. А чим доросліші діти – тим більше їм потрібно давати.

Коли Вітя вирішив навчатися в Брно на факультеті інтерактивних медіа в університеті Масарика, усі надбані навички стали йому у нагоді. Зараз він на другому курсі, але адаптація була вкрай важкою (хоча поряд з ним в Чехії старший брат): геть інша спільнота, іноземна мова. Коли стався ковід, він пішов на роботу у логістичний центр, займається веб-дизайном і розробкою корпоративного стилю. Зараз це, можливо, невеликі гроші, але це ж вони власноруч зароблені ним самим!

Три поради співіснування з дітьми?

«Діти в цьому світі – це наші гості. Вони приходять до нас, щоб ми їх догледіли і відпустили».

Вважаю це правильним. Я давала можливість синам зростати і бути собою, спробувати максимально все можливе, щоб визначитися з тим, що їх надихає і чим їм цікаво займатися по життю. Але ніколи не  тиснула на «раз почав – треба закінчити».

Варто постійно спілкуватися з дитиною і зробити все, щоб це спілкування було двостороннє. Коли тобі немає з ким просто поговорити – це сумно. Людина потребує спілкування, діти особливо, якими б колючими вони не були в певний проміжок свого життя.

Колись старший син зазначив: діти – це дуже погана інвестиція: годуєш, витрачаєш час, гроші, нерви… (сміється) Але я ніколи не розглядала дітей як інвестицію. Батьківство – це не односторонній шлях. Діти завжди мають відчувати любов, підтримку і повагу батьків. І якщо пощастило вибудувати між вами зв’язок – це бомба. Діти перетворюються на твоїх друзів і це надихає!

Діти сьогодення мислять інакше. І я завжди звертаюся до своїх синів, щоб подивитися на питання з іншого боку. Вважаю, що коли є така конгломерація різних поколінь, – це супер. Наприклад, під час запуску ZORKO офтальмологія оптометрія  Вітя розробляв нам корпоративний стиль бренду і продовжує і сьогодні нам допомагати в певних робочих аспектах.